Bog-Delaet.com
“Коли ж вони вийшли з води, Дух Святий зійшов на євнуха, а Филипа возніс Aнгел Господній, і євнух уже не бачив його, і поїхав дорогою своєю, радіючи.”
(Діяння 8:39)
“Пильнуйте, будьте насторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей.”
(Марка 13:33)
Iсторiя

Історія Ковельської Церкви

Улюблені Господом!
Я, служитель Ковельської Церкви Василь Макарусь,
вітаю вас словами Господа нашого Ісуса Христа
:

«Мир вам!»

Никифор МакарусьПочатком заснування нашої церкви був 1924 рік – рік, коли мій дідусь Никифор Макарусь почав вірувати в Бога. Тоді йому було 24 роки. В той час дід, читаючи Євангеліє, без будь-чиїх проповідей дізнався, що через читання Євангелія відкривається не тільки християнська історія, але й Апостольський Шлях. Він увірував в Євангеліє та почав йти цим Шляхом, намагаючись виконувати Євангельські заповіді. Для того часу він був дуже грамотним, володів декількома іноземними мовами. Люди його поважали. До нього приєдналося багато людей. Особливий Духовний прогрес цих людей (Духовне зростання) почалося у 1927 році. Тоді і пізніше Бог багатьох збагачував Дарами Духа Святого. Він подарував Дари тоді і продовжує дарувати сьогодні.Омелян Буднік Під час війни з різних причин багато людей розсіялося. У післявоєнний час свій негативний вплив у церкві почало справляти молодше покоління з новими поглядами. Старше покоління їх не підтримувало і не бажало відхилятися від основи віри та християнських переконань. Особливо наполегливо відстоював християнські цінності пророк Божий Омелян Буднік. Але до єдності так і не прийшли. Тому Омелян разом з тими, хто, як і він, дуже сильно любили Дари Духа Святого, залишилися вірними початковому покликанню та вибранню Божому. Саме ці люди склали основу Ковельської Церкви, хоч сама назва «Ковельська Церква» з’явилася пізніше. На початку сімдесятих років Омеляна Будніка Бог поставив дияконом нашої церкви. Пастирем Бог поставив Степана Логвінського. Він через покладання рук священства був поставлений священнослужителем під час війни.

Степан ЛогвінськийВиділити якісь історичні періоди нашої церкви неможливо, але є постійна тенденція до вдосконалення та зближення з Богом. Бог подарував нам віру і супроводжує цю віру й наше віросповідання багатьма ознаками та чудесами так, як написано в книзі Діяння Апостолів у третій главі: «...віра, яка від Нього, дарувала йому це зцілення перед усіма вами». У посланні до Євреїв 11:1 сказано: «Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому». Іншими словами: віра – це впевненість, що Бог є, і впевненість у тому, що Він може зробити все для вас, хто шукає Його. Але в посланні Якова в другій главі підкреслено, що «віра без діл мертва». Тому жива віра – це віра з ділами. Тільки зауважте, що поняття віри – це не релігія і не конфесія. Віра самобутньо живе в серці й керує життям віруючої людини. Апостол Павло, підбиваючи підсумки свого життя, сказав про себе так: «...свій біг закінчив, віру зберіг; а тепер готується мені вінець праведності…» (2Тимофія 4:7–8). Апостол Павло залишив фарисейську релігію, в якій народився, а прийняв і зберігав Істинну Віру, подаровану йому Самим Богом, за це він одержав вінець праведності. Цю Віру – Віру в Єдиного Бога Отця і Сина Божого Ісуса Христа і Святого Духа – сповідуємо і ми. Багато хто з членів Ковельської Церкви також отримують конкретні Божі свідчення про своє місце у Вічності. Є багато свідчень, про які можна розповісти, але згадаю тільки про декотрі. Наприклад, історію Омеляна Будніка, про котрого я вже згадував. Омелян захворів. В суботу 25 листопада 1978 року його відвідали три пророки з нашої церкви. Ганна Мажула Марія ГочачкоПід час молитви через Марію Гочачко Бог промовляв незнайомою мовою, а через Ганну Мажулу було Боже тлумачення мов, тобто через неї Дар Божий пояснював значення кожного слова, сказаного в цьому пророцтві. Це так Бог говорив до Омеляна. Про останній день його життя Бог сказав наступні слова: «Сину Мій, для тебе приготовлене місце та призначений день – одинадцяте грудня».

Хвороба його прогресувала, і ось настав пророкований Богом день його відходу у Вічність – понеділок, одинадцяте грудня. Омелян благословив Ковельську Церкву, благословив своїх віруючих рідних та запропонував помолитися. Під час молитви він промовив таке пророцтво: «В Ковелі Сила, Слава і Христос». Після молитви він відійшов у Вічність по Слову Божому.

Відповідно можна зробити висновок: якщо пророче Слово про відхід Омеляна в Божу Вічність через два тижні виконалось, то він істинно син Божий, і йому точно Бог приготував місце в Раю в Славі Неба – це так Бог ознаменував віру Омеляна.

Єва СудакПершого січня 1996 року в зібранні Ковельської Церкви заявили, щоб помолитися за Єву Судак, котра в той день захворіла. І ось під час молитви Бог показав таке видіння. З’явився Божий Ангел з книгою в руках, Він прогорнув її від початку до кінця. На всіх сторінках цієї книги були записані добрі діла сестри Єви. Тільки внутрішня сторона обкладинки і останні три сторінки були чистими. Ангел сказав: «На цих трьох сторінках нічого не написано, та й не треба». Божий Ангел пояснив це видіння так: «Це значить, що Єва зробила дуже багато добрих діл. Кожен день її життя був наповнений добрими ділами. Жити на землі їй лишилося три дні, але вона не зможе робити добрі діла, та й не треба, в неї вже достатньо добрих діл для Вічності». При цьому слід мати на увазі, що у неї була мінімальна пенсія, тому грошима вона нікому не могла допомогти. Через три дні, 4 січня 1996 року, по Слову Божого Ангела Єва відійшла у Вічну Славу Неба. Подібних історій, котрі відбулися в нашій церкві, можна було б розповісти не один десяток.

Можна було б дуже багато розповідати про вірування, про життя і про кончину Марії Гочачко, але я наведу тільки слова, викарбувані на кам’яній плиті її пам’ятника:

МАРІЯ ГОЧАЧКО – ВЕЛИКИЙ БОЖИЙ ПРОРОК

Усе, що говорив через неї Бог на протязі сорока років, збувається точно. Її ім’я, «Ковельська Марія», відоме на всіх континентах Землі. Через неї Бог творив дуже багато чудес. Духовні пісні на інших мовах співались в такій Великій Божій Силі, що сотні людей разом з нею наповнювались Божою Благодаттю і співали гармонійно в почуттях Раю, хоч цих пісень раніше не чули. Спів був таким гарним, що ті, хто чув його навіть одного разу, пам’ятають десятиріччями. Є багато свідків, котрих Бог зцілив по молитвах Марії від хвороби раку та від різних невиліковних хвороб; демони з тремтінням питали, куди їм йти, і після владного повеління виходили з зайнятих ними людей. Знала думки людей і могла послідовно розказати, про що людина думала. Сорок п’ять років свідкувала про свою дуже велику любов до Бога. Про день свого відходу об'явила за двадцять вісім років, при цьому уточнила, яка в той день буде погода. На останньому зібранні перед відходом з прославленої Богом України у Вічну Славу Неба Марія звернулась до народу Божого з прощальною промовою. Тоді було таке благословенне Духовне служіння і такі Духовні пісні, що відчувалась особлива присутність Самого Бога, Який засвідчив про велику любов в її серці. Під час похорону 20 березня 2003 року за п'ятнадцять хвилин з нею попрощались всі прояви природи: сонце, місяць, тихий вітерець, буря, ясне небо, чорні хмари, білі хмарки, дощ, сніг, град, яскрава блискавка та сильний грім, а о 15 годині при закриванні труни стало темно, як вночі, на всій території землі від Ковеля до Луцька та Ратно. Після поховання її тіла відразу стало тихо й знов світило сонце.

СЛАВА ВЕЛИКОМУ БОГУ ЖИВОМУ!!! Амінь!

Непохитною основою Ковельської Церкви є вчення Ісуса Христа й Апостолів Христових. Духовні цінності, котрі відстоювали і зберігали в своїх серцях Омелян Буднік, Степан Логвінський і наступне покоління служителів нашої церкви, залишаються основою не тільки вірування, вчення, переконання, але і основою християнського життя Ковельської Церкви. Бог творить Своє Діло і являє багато зцілень та чудес. Свідоцтва представлені на нашому сайті, також є складовою частиною історії Ковельської Церкви.


* Зазначені посилання на місця Писання слід читати в Біблії паралельно з читанням відповідного тексту в цій книжці. Прочитуючи зазначені цитати, ви зміцните свою віру.

БОГ ЗЦІЛИВ ПОШКОДЖЕНИЙ МОЗОК
24 жовтня 2012 року з моїм сином Віктором, який живе в Росії, сталася біда – в його квартирі на нього напали і сильно побили голову. Без свідомості, весь у крові, у вкрай важкому стані, він був доставлений в реанімаційне відділення травматології. Обстеження показало, що череп пробитий у трьох місцях і пошкоджена мозкова речовина. Нанесені травми були несумісні з життям. Йому зробили термінову операцію – трепанацію черепа, очистили мозок від осколків черепа і гематом. Після операції син перебував у стані глибокої коми, був підключений до апарату штучного дихання, температура тіла піднялася до 41°С і її не могли знизити ніякими ліками.

Був поставлений страшний діагноз:

Відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, Важкий забій головного мозку, Масивний паренхиматозний субарахноїдальний крововилив, Відкритий багатооскольчатий втиснутий перелом тім'яної, скроневої кісток справа з пошкодженням речовини мозку, Забита рана тім'яної області справа, Забої м'яких тканин обличчя, Вторинний гнійний менінгіт....

докладніше »

Свідчення Марії Нагорник
Бог повернув мою дочку до життя зі стану важкої уремічної коми.

докладніше »

Зцілення Ольги Логвінської – інваліда II групи
Бог зцілив мене від хвороб, через які я була інвалідом другої групи близько сорока років.

докладніше »