Bog-Delaet.com
“Ті, що неправо розумували, говорили самі в собі: "коротке і скорботне наше життя, і немає людині спасіння від смерті, і не знають, щоб хтось звільнив із пекла. Випадково ми народжені, й опісля будемо, як ті, що не були: подих у ніздрях наших – дим, і слово – іскра у русі нашого серця. Коли вона згасне, тіло повернеться у прах, і дух розсіється, як рідке повітря; й ім’я наше забудеться з часом, і ніхто не згадає про діла наші; і життя наше мине, як слід хмари, і розсіється, як туман, розігнаний променями сонця й обтяжений теплотою його. Бо життя наше – проходження тіні, і немає нам повернення від смерті: бо покладена печать, і ніхто не повертається. Будемо ж насолоджуватися теперішніми благами і поспішати користуватися світом, як юністю; переситимося дорогим вином і пахощами, і нехай не пройде повз нас весняне цвітіння життя; увінчаємося квітами троянд перше, ніж вони зав’януть; ніхто з нас не позбавляй себе участи у нашій насолоді; скрізь залишимо сліди веселощів, бо це наша доля і наш жереб. Будемо пригноблювати бідняка праведника, не пощадимо вдови і не посоромимося багаторічних сивин старця. Сила наша нехай буде законом правди, бо безсилля виявляється марним. Влаштуємо кови праведнику, бо він за тягар нам і противиться ділам нашим, докоряє нас у гріхах проти закону і паплюжить нас за гріхи нашого виховання; оголошує про себе, що він має пізнання про Бога і називає себе сином Господа; він перед нами – викриття помислів наших. Тяжко нам і дивитися на нього, тому що життя його не схоже на життя інших, і відмінні путі його: він вважає нас мерзотою і віддаляється від шляхів наших, як від нечистот, ублажає кончину праведних і марнославно називає батьком своїм Бога… Так вони мудрували, і помилилися; бо злоба їхня осліпила їх, і вони не пізнали таємниць Божих, не очікували воздаяння за святість і не вважали достойними нагороди душ непорочних.”
(Премудрість Соломона* 2:1-22)
“Ті, що надіються на Нього, пізнають істину, і вірні у любові пребуватимуть у Нього; бо благодать і милість зі святими Його і промисел про обраних Його. Нечестиві ж, як мудрували, так і понесуть покарання за те, що зневажили праведного і відступили від Господа.”
(Премудрість Соломона* 3:9-10)
Свiдчення

ЗЦІЛЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРОГО АЛІБЕКА


Молодий чоловік з Казахстану Алібек потрапив в обласну лікарню із закритою черепно-мозковою травмою. Його поведінка була неадекватною: він не впізнавав нікого з рідних, був чимось наляканий, то плакав, то сміявся, то кудись поривався... Його дії викликали страх в оточуючих. Самого його не можна було залишати, з ним постійно перебував хтось із рідних, які, дивлячись на його стан, плакали від відчаю.

В зв'язку з його поведінкою і погіршенням душевного здоров'я, Алібек був переведений з нейрохірургічного відділення в психіатричну лікарню, де йому був поставлений діагноз – енцефалопатія. Час минав, а покращення не було, йому ставало дедалі гірше. Про терміни одужання ніхто з лікарів нічого не міг сказати. Вони пояснили, що люди з таким діагнозом перебувають у лікарні від року і більше, а реабілітація займає дуже довгий час. Більшість залишаються хворими на все життя. Його молода дружина була на межі нервового зриву, бачачи безнадійний стан чоловіка.

Рідні Алібека до цього випадку зверталися з різними нуждами в Ковельську Церкву в Україну та отримували Божу допомогу. Тому, маючи віру в Боже зцілення за молитвами віруючих цієї церкви, вони знову молилися в недільні дні. І цього разу, як і раніше, всі вони, перебуваючи в пості, приєдналися до молитов Ковельської Церкви в неділю між 14 та 16 годинами і благали Бога про зцілення Алібека. У цей самий час сталося чудо! Сила Божа торкнулася Алібека і він впав на підлогу посеред лікарняної палати. У цей момент Алібек відчув, як з нього щось вийшло. Про це він розповів після зцілення.

Подібне чудо описано в Євангелії від Марка 9:20–29, коли привели біснуватого отрока до Ісуса: «І привели його до Нього. Як тільки біснуватий побачив Його, дух стряснув його; він упав на землю і валявся, пускаючи піну. Ісус запитав батька його: як давно це сталося з ним? Він сказав: з дитинства; дуже часто дух кидав його у вогонь і у воду, щоб згубити його; але, якщо щось можеш, змилосердься над нами, допоможи нам. Ісус сказав йому: якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому. І відразу батько отрока викрикнув крізь сльози: вірую, Господи! допоможи моєму невір'ю. Ісус, побачивши, що збігається народ, заборонив духові нечистому, сказавши йому: душе німий і глухий! Я тобі велю: вийди з нього і більше не входь у нього. І, скрикнувши та сильно стряснувши його, вийшов; і він став, наче мертвий, так що багато хто говорили, що він помер. Але Ісус, взявши його за руку, підняв його; і він встав. Коли Ісус увійшов у дім, учні спитали Його на самоті: чому ми не могли вигнати його? І сказав їм: цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту.»

Одразу після зцілення Алібек став розсудливо міркувати, йому перестали снитися жахи. Пройшовши медичну комісію, він був визнаний здоровим і виписаний з лікарні. Отримавши висновок про право займатися трудовою діяльністю, він повернувся до роботи у сфері інформаційних технологій. Першим складним завданням було усунути серйозну помилку в системі «Банк-Клієнт», яку понад півроку не могли виправити програмісти. Він успішно впорався з роботою і отримав за це лист подяки від керівництва. В даний час він працює та займається вихованням сина разом з дружиною.

Все це свідчить про його повне одужання і повернення до нормального життя.

Слава Великому Милосердному Живому Богові, що з милості Своєї і в наші дні зцілює людей, незалежно від діагнозу та ступеня тяжкості захворювання! Амінь!

Західний Казахстан

Повернутися до списку »

Небо і земля звіщають Славу Божу, і я, Василь Макарусь, свідок Божий на землі, проповідую ШЛЯХ МИРУ ЛЮБОВІ БОЖОЇ всім бажаючим пізнати Істину, яка робить вільними тих, хто вникає в Слово Боже і перебуває в Ньому...

Книжку Василя Макаруся "ТАК РЕАЛЬНО СПАСАТИСЯ ВІД ПЕКЛА", можете зкачати

докладніше »

Історію Ковельської Церкви Заснованої 1924 року розповідає Василь Макарусь, який є служителем нашої церкви. У віці шістнадцяти років він смертельно захворів, але Бог його зцілив, подарувавши йому життя знову. Тому він не одружувався – присвятив себе Богові.

докладніше »

Ковельська Церква більше п’ятдесяти років щонеділі поститься і молиться до Бога за всю Землю. Ми продовжуємо так робити і зараз. До 18-ої години ми нічого не їмо і не п’ємо. А між 14 і 16 годинами* багато разів особливо ревно звершуємо молитви. Ми молимося за всі народи, племена та язики, за їх президентів, за царів і правителів, щоб милість Божа допомагала сама в усіх справах, що творяться на Землі.
* Час для Ваших молитов Ви можете визначити по годиннику, який знаходиться в правому верхньому кутку на кожній сторінці нашого сайту. Цей годинник показує час, по якому ми здійснюємо наші молитви.

докладніше »