Bog-Delaet.com
“Я, Ездра, одержав на горі Орив повеління від Господа йти до Ізраїля. Коли я прийшов до них, вони відкинули мене і знехтували заповідь Господню. Тому вам говорю, язичники, що можете чути і розуміти: чекайте на Пастиря вашого, Він дасть вам мир (спокій) вічний, бо близько Той, Який прийде на скінчення віку. Будьте готові до воздаяння царства, бо світло невечірнє засяє вам на вічні часи. Уникайте тіні віку цього; прийміть солодкість слави вашої. Я відкрито свідчу про Спасителя мого. Ввірений дар прийміть, і насолоджуйтеся, дякуючи Тому, Хто прикликав вас у небесне царство. Встаньте і стійте, і дивіться, яка кількість знаменованих на вечері Господній, які, переселившись від тіні віку цього, одержали від Господа світлий одяг. Прийми число твоє, Сионе, і прийми твоїх, одягнених у біле вбрання, які виконали закон Господній.”
(3 кн. Ездри* 2:33-40)
“Бо ми знаємо, що закон духовний, а я тілесний, проданий гріху.”
(Римлян 7:14)
Свiдчення

СВІДЧЕННЯ НІНИ


Це відбувалося в липні 1966 року. Одного липневого дня я пішла в ліс по чорниці. Коли я увійшла в глибину лісу, то почула голосну розмову, але нікого не було видно. Трохи далі я побачила дуже гарну ожину. Я її з'їла, і після цього мені стало дуже погано, так погано, що заніміло все тіло. Я сильно злякалася і пішла додому. Вдома я про все розповіла рідним. Моя родина порадила мені звернутися до фельдшера. Після огляду вона сказала, що я абсолютно здорова. Після повернення додому мені стало ще гірше. Я не могла спати, щось не давало дихати, мучило всередині так, що не знала, куди подітися. Я почала їздити до знахарів, але вони нічим не могли допомогти. Їздила також в монастир. Там над моєю головою священник читав Біблію, але це також не допомогло. Після цього я вирішила піти до інших віруючих людей, щоб помолилися за мене, думала, може, стане легше. Наступного дня пішла в сусіднє село і розповіла одній віруючій, що зі мною сталося. Вона сказала: «Якщо ти маєш віру, що Бог тебе зцілить, то звернися до пастиря Ковельської Церкви Логвинського Степана». Коли я прийшла до Степана Логвинського, він запитав, що мене, таку молоду, привело до нього. Я йому все розповіла. Степан сказав: «Я піду в іншу кімнату і помолюся. Якщо мені Бог відкриє, що буде зцілення, то я скажу, що тобі робити далі». Коли він повернувся, то сказав мені стати на коліна і молитися, як умію, а він став біля мене поруч і молився. Під час молитви я відчула, що в мені все недобре зібралося в клубок, який прокотився всередині по всьому тілу і викотився з мого правого вуха. Я побачила чорну собачу голову з витягнутим червоним язиком, яка віддалялася від мене. Так Бог очистив мене через Свого служителя. З цього моменту я стала абсолютно здоровою! У той же день за молитвою Логвинського Степана БОГ ХРЕСТИВ МЕНЕ ДУХОМ СВЯТИМ – Я СТАЛА МОЛИТИСЯ ІНШИМИ МОВАМИ.

Я розповіла цю історію, щоб прославити Бога Спасаючого. А також, щоб прославити Божий Шлях, на який поставив Бог і мене і приєднав до Свого святого народу, де діє Сила Божа. Мені приємно розповідати про це велике Боже діло, звершене через служителя Ковельської Церкви – Логвинського Степана. З того часу пройшло вже сорок шість років. Тепер в Ковельській Церкві інше покоління служителів, через яких діє Ісус Христос, бо Він «... вчора і сьогодні, і навіки Той же» (Євреїв 13:8). Він і в цей час за молитвами Ковельської Церкви являє Свої явні ознаки та чуда не тільки в Україні, але і в інших країнах.

За все слава Богу!

Ніна

Датинь, Україна, серпень 2012 р.

Повернутися до списку »

Великий Всемогутній Бог, Творець Неба і Землі, в Сині Своєму Ісусі Христі відкрив Свій Вічний Шлях – Шлях Миру Любові. Ми йдемо цим Шляхом і проповідуємо Слово Боже.

докладніше »

Історію Ковельської Церкви Заснованої 1924 року розповідає Василь Макарусь, який є служителем нашої церкви. У віці шістнадцяти років він смертельно захворів, але Бог його зцілив, подарувавши йому життя знову. Тому він не одружувався – присвятив себе Богові.

докладніше »

Ковельська Церква більше п’ятдесяти років щонеділі поститься і молиться до Бога за всю Землю. Ми продовжуємо так робити і зараз. До 18-ої години ми нічого не їмо і не п’ємо. А між 14 і 16 годинами* багато разів особливо ревно звершуємо молитви. Ми молимося за всі народи, племена та язики, за їх президентів, за царів і правителів, щоб милість Божа допомагала сама в усіх справах, що творяться на Землі.
* Час для Ваших молитов Ви можете визначити по годиннику, який знаходиться в правому верхньому кутку на кожній сторінці нашого сайту. Цей годинник показує час, по якому ми здійснюємо наші молитви.

докладніше »