Bog-Delaet.com
“Я, Ездра, одержав на горі Орив повеління від Господа йти до Ізраїля. Коли я прийшов до них, вони відкинули мене і знехтували заповідь Господню. Тому вам говорю, язичники, що можете чути і розуміти: чекайте на Пастиря вашого, Він дасть вам мир (спокій) вічний, бо близько Той, Який прийде на скінчення віку. Будьте готові до воздаяння царства, бо світло невечірнє засяє вам на вічні часи. Уникайте тіні віку цього; прийміть солодкість слави вашої. Я відкрито свідчу про Спасителя мого. Ввірений дар прийміть, і насолоджуйтеся, дякуючи Тому, Хто прикликав вас у небесне царство. Встаньте і стійте, і дивіться, яка кількість знаменованих на вечері Господній, які, переселившись від тіні віку цього, одержали від Господа світлий одяг. Прийми число твоє, Сионе, і прийми твоїх, одягнених у біле вбрання, які виконали закон Господній.”
(3 кн. Ездри* 2:33-40)
“Світліше зірок сяятимуть лиця тих, які мали здержливість, наші ж лиця – чорніші від темноти.”
(3 кн. Ездри* 7:125)
Свiдчення

Зцілення Валентини Аркатової


Я проживаю в місті Новомосковську Тульської області. Наша місцевість дуже забруднена радіацією. Моя мама і брат померли від онкологічних захворювань. Мене чекала така сама доля, але дивним чином Бог відмінив це. Коротко розповім про декотрі події мого життя, які мають пряме відношення до зцілення.

В 1991 році я почала відвідувати зібрання однієї громади Християн, але у мене не було спільної з ними думки стосовно Духовних Дарів. Бог пробуджував моє серце до того, що всі повинні бути хрещені Духом Святим, маючи ДАР ГОВОРІННЯ ІНШИМИ МОВАМИ і мати ДАРИ ДУХА СВЯТОГО, про які написано в Євангелії. Про це я говорила вголос, але їм це не подобалося. А коли Бог хрестив мене Духом Святим, подарувавши ДАР ГОВОРІННЯ ІНШИМИ МОВАМИ, вони шляхом голосування (п’ять чоловік утрималися) виключили мене зі своєї громади.

Тепер я радію, що Господь таким чином привів мене в Ковельську Церкву до Свого народу. Тут Бог відкрив СВІЙ ШЛЯХ – ШЛЯХ МИРУ ЛЮБОВІ, ШЛЯХ ДО СПАСІННЯ і моєї душі, а також врятував мене від явної фізичної смерті. Читаючи Біблію, я зрозуміла, що знамення, які являються в нашій церкві, – пряме підтвердження того, що ми правильно увірували. Саме тому подарована нам Богом віра супроводжується багатьма знаменнями, що слідують одне за одним, точно так, як написано в Євангелії: «І сказав їм (Ісус): ідіть по всьому світі і проповідуйте Євангеліє всьому творінню (всім людям). Хто буде вірувати і охреститься, буде спасенний; а хто не буде вірувати, буде осуджений. Віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами; братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип'ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові. І так Господь, після розмови з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога. Вони ж пішли і проповідували всюди, а Господь допомагав їм і стверджував слово супроводжуючими знаменнями. Амінь» (Марка 16:15–20).

Хочу докладніше розповісти про те, як Бог звершив велике чудо – зцілив мене від смертельної хвороби. Наприкінці літа 2004 року мене почали турбувати пригнічуючі симптоми: слабкість, підвищена температура, остуда, стомлюваність, нездужання. Так пройшло більше двох місяців. Стан мого здоров’я ставав все гіршим. Щодня боліла голова, температура тіла утримувалася 39 градусів і вище, морозило. Болі ставали настільки сильні, що неможливо було доторкнутися до голови, ніби всі корінці волосся запалилися. Постійний тяжкий кашель з сильним мокротинням не давав спокою ні вдень, ні вночі; боліли кістки поперекового відділу хребта, нирки. Я була немічною і без сторонньої допомоги не могла обходитися, тому мене постійно доглядала віруюча сестра в Господі. Вона мені дала притулок у своїй хаті, дуже старанно та щиро піклувалася про мене. Нехай Господь наділить її милістю, тому що в мене немає нічого, чим би я могла їй віддячити.

Дільничний лікар Ковельської міської лікарні направила мене на обстеження, призначила лікування, від якого не було ніякого ефекту. Мені ставало все гірше і гірше: до перелічених симптомів додалися задишка, виражена блідість шкіри, набряки обличчя, ніг (ступнів, гомілок).

У листопаді 2004 року я звернулася до лікарів залізничної лікарні станції Ковель. Після обстеження і огляду мене направили до обласного онкологічного диспансеру міста Луцька. В результаті поставили заключний діагноз: Мієломна хвороба тяжкий перебіг, вторинна гіпохромна анемія тяжка ступінь, нефроангіосклероз, вторинна гіпертензія ІІ ст.

Мієломна хвороба – це злоякісне захворювання, що характеризується злоякісною проліферацією плазматичних клітин, при якому уражаються головні системи організму: кровотворення, кісткова (передусім в грудній клітці, поперековому відділі хребта, кістки черепа та інші), сечовиділення. Порушується обмін речовин. Можуть уражатися й інші органи і системи, через те що розвивається виражена анемія, і постійна висока температура руйнівно діє на організм. Хвороба ця неухильно прогресує і закінчується летально – людина помирає («Довідник практичного лікаря» за  редакцією професора І. Г. Кочергіна).

Нефроангіосклероз – захворювання нирок.

Дізнавшись про діагноз, від призначеного лікування я відмовилася, тому що не вірила, що воно допоможе, адже мій рідний брат, хоч і лікувався в лікарні, однак в дуже важкому стані помер від ракової хвороби. Від пункції кісткового мозку також   відмовилася – пам’яталося, що моїй мамі в Москві зробили таку ж пункцію, і невдовзі вона померла. В грудні 2004 року стан мого здоров’я став важким: спостерігались виражена блідість, сонливість, слабість, кашель з мокротинням, болі в грудній клітці, задишка, температура 39–39.8 градусів. Я постійно лежала в ліжку. Набрякло обличчя, важко було жувати, через те що боліли щелепи. Ноги опухли і боліли так, що не могла взути тапочки, а шкарпетки мали бути м’якими, щоб не стискали шкіру на ногах. Через болі до мого тіла неможливо було приторкнутися. В тих місцях, де знаходяться лімфатичні вузли, і на ногах, від підошви до коліна, шкіра відмирала і обсипалася, наче дрібна тирса. Цей процес нічим не можна було зупинити: ні умиванням, ні протиранням.

Повернувшись з обласного онкологічного диспансеру міста Луцька, я зразу потурбувалася про одяг на випадок смерті. Але служитель Ковельської Церкви, прийшовши до мене, сказав, щоб я схилила своє серце до зцілення, через яке прославиться Бог. Мені ж не вірилося.

 Проходив час, у своєму невір’ї я перешкоджала зціленню до того часу, поки в зібранні Ковельської Церкви не звершили молитву за мене, щоб Бог примножив у мені віру. Відразу ж в серці моєму відбулася переміна: я немов прокинулася від сну і жахнулася, що вже півроку не була в зібранні. Я відчула, що хочу жити, відвідувати зібрання віруючих і повірила в можливість мого зцілення. Хоч про це я не встигла заявити, на моє превелике здивування, одразу ж 23 квітня до мене прийшли віруючі Ковельської Церкви. Я попросила, щоб помолилися за моє зцілення. Під час молитви БОГ СКАЗАВ через служителя церкви, що зцілює мене. Це БОЖЕ СЛОВО звершило чудо. Саме в той момент, коли говорилося Слово, явилася Божа Зцілююча Сила, яка наповнила мене настільки, що хвороби залишили мене! Висока температура тіла, яка трималася понад 6 місяців в межах 39–39.8 градусів, стала нормальною. Кашель припинився, я відчула силу і оновлення в тілі. А після ночі, вже без сторонньої допомоги, я одяглася і пішла на зібрання. Сама піднялася на поріг і зайшла до зали, де було зібрання віруючих, і вийшла звідти разом з усіма після закінчення служіння. Ті, що бачили мене, говорили, що мої очі – не вчорашні тьмяні, котрі не могли дивитися на світло, а нові, сповнені торжества.

У вівторок, через два дні після зцілення, я пішла на луг і нарвала зелені. Повертаючись, я зустрілася з віруючою сестрою Надією. Вона дуже дивувалася, що я гуляю, і раділа моєму зціленню.

В суботу без сторонньої допомоги я помила в хаті підлогу, навела порядок зі своїм одягом та постіллю, прийняла гарячу ванну. З милості Божої смерть вийшла з дому, де я знаходилася.

Невдовзі після зцілення я виявила, що можу вільно, багато разів підряд присісти навпочіпки і легко встати, навіть з витягнутими вперед руками.

Я радію і тому, що Бог мене зцілив на очах у багатьох свідків, котрі зараз радіють разом зі мною.

За все слава Великому Святому Богу Отцю і Сину і Святому Духу! Амінь!

Валентина Аркатова


Новомосковськ, Росія

Повернутися до списку »

Мета наших проповідей полягає в тому, щоб всі близькі й далекі пізнали Вічний Божий Шлях.

докладніше »

Історію Ковельської Церкви Заснованої 1924 року розповідає Василь Макарусь, який є служителем нашої церкви. У віці шістнадцяти років він смертельно захворів, але Бог його зцілив, подарувавши йому життя знову. Тому він не одружувався – присвятив себе Богові.

докладніше »

Ковельська Церква більше п’ятдесяти років щонеділі поститься і молиться до Бога за всю Землю. Ми продовжуємо так робити і зараз. До 18-ої години ми нічого не їмо і не п’ємо. А між 14 і 16 годинами* багато разів особливо ревно звершуємо молитви. Ми молимося за всі народи, племена та язики, за їх президентів, за царів і правителів, щоб милість Божа допомагала сама в усіх справах, що творяться на Землі.
* Час для Ваших молитов Ви можете визначити по годиннику, який знаходиться в правому верхньому кутку на кожній сторінці нашого сайту. Цей годинник показує час, по якому ми здійснюємо наші молитви.

докладніше »